двоподіл
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | двопо́діл | — |
Р. | двопо́ділу | — |
Д. | двопо́ділові двопо́ділу |
— |
З. | двопо́діл | — |
Ор. | двопо́ділом | — |
М. | на/у двопо́ділу | — |
Кл. | двопо́ділу* | — |
дво-по́-діл
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -дв-; інтерфікс: -о-; корінь: -поділ-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що дихотомія, ділення навпіл, удвічі. ◆ Першим в організації війська та його проводу започаткував шведський король Густаа Адольф за тридцятирічної війни в першій половині 17-го сторіччя. Він уперше ввів в армії двоподіл керівиицтва — окремий провід воєнними операціями та okpeму адміністраційну частину. , «Пруський штаб і реформа Пентагону. «Свобода», 25.04.1958»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-i-R
- Слова з 8 букв/uk
- Два/uk
- Поділ/uk
- Чужомовні слова, що мають українські відповідники