Українська

де-ко-ду-ва́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -декод-; суфікси: -ува -нн; закінчення: -я.

перетворення кодованих даних у вихідну форму; розшифровування. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: декодованість, декодувальник, декодувач прикметники: декодований, декодовний, декодовуваний, декодувальний дієслова: декодувати

Від дієсл. декодувати ??

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Декодування