деревій

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	дереві́й	дереві́ї
Р.	дереві́ю	дереві́їв
Д.	дереві́єві дереві́ю	дереві́ям
З.	дереві́й	дереві́ї
Ор.	дереві́єм	дереві́ями
М.	дереві́ї дереві́ю	дереві́ях
Кл.	дереві́ю*	дереві́ї*

де-ре-ві́й

Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дерев-; суфікс: -ій.

Вимова

• МФА : [dereˈu̯ʲii̯] (одн.), [dereˈu̯ʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Деревій

Деревій

Значення

1. бот. ◆ До віночка вплітаються: мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, червоний мак, хміль. Серед них найпочесніше місце належало деревію. Ці дрібненькі білі квіточки здалеку нагадують велику квітку. Її називають у народі деревцем. «Дидактичні матеріали для уроків української мови (диктанти, перекази, аудіювання, читання мовчки)», Долина, 2017 Джерело — https://academia.in.ua/sites/default/files/library/books/Zbirnyk_ukr_mova.pdf.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: дереви́нка ін. іменники: дереви́на, дереви́ще, дереві́нь, деревля, деревно, де́рево прикметники: дереви́нний, деревля́ний, дерев’я́ний, деревни́й дієприкметники: дереві́ти

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: тысячелистник (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: деревій