держитель
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | держи́тель | держи́телі |
| Р. | держи́теля | держи́телів |
| Д. | держи́телю держи́телеві |
держи́телям |
| З. | держи́теля | держи́телів |
| Ор. | держи́телем | держи́телями |
| М. | держи́телю | держи́телях |
| Кл. | держи́телю | держи́телі |
дер-жи́-тель
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -держ-; суфікси: -ит-ель.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що володар. [≈ 1][▲ 1] ◆ ◆ В київському та галицько-володимирському періоді нашої державности слово «держава» в нашій політичній літературі, як уже сказано, вживається тільки в прикметниковій формі «державний», як додатковий титул князя. Це означало «владний», «могутній». Крім цього вживано ще в іменниковій формі «держитель», «держець» для означення «володаря». Це було перекладом із грецьких термінів, стосованих як титул для Бога (Παντοκράτωρ, — Вседержитель…
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |