диво

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. ди́во ди́ва
Р. ди́ва ди́в
Д. ди́ву ди́вам
З. ди́во ди́ва
О. ди́вом ди́вами
М. ди́ві ди́вах
К. ди́во* ди́ва*

ди́-во

Іменник середнього роду, відмінювання 1a.


Корінь: -див-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те, що викликає подив, здивування; чудо. || Стан, викликаний здивуванням. || у знач. присл. дивно, чудно. ◆ Морські дива і чуда суходолу швидко пролітають у тій розмові, швидше, ніж летить корабель білокрилий (Леся Українка)

Синоніми[ред.]

  1. дивина, чудо, рідкість, курйоз, диковина, чудасія

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Див. також[ред.]

рідкісний, курйозний, рідкісно

Джерела[ред.]