долітце
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | долітце́ | долі́тця |
Р. | долітця́ | долі́тець |
Д. | долітцю́ | долі́тцями |
З. | долітце́ | долі́тця |
Ор. | долітце́м | долі́тцями |
М. | долітці долітцю |
долі́тцях |
Кл. | долітце́* | долі́тця* |
до-лі́т-це
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -доліт-; суфікс: -ц; закінчення: -е.
Вимова[ред.]
- МФА : [dɔlʲiˈt͡sːɛ] (одн.), [doˈlʲit͡sʲːɐ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зменш.-пестл. до долото. [▲ 1] ◆ З…віспатим обличчям, обвішаний всілякими інструментами — від пилки до ящичка з долітцями, стамесками, рубанками, а за ним хмільна братія, чоловік вісім Vasylʹ Dmytrovych Kobet︠s︡ʹ - I︠U︡rsʹkyĭ horyzont: roman 1985
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5e
- Українські слова з суфіксом -ц
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Статті з ілюстраціями
- Зменшено-пестливі форми слів
- Слова з 7 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Деревообробний інструмент/uk