екстермінація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | екстерміна́ція | — |
Р. | екстерміна́ції | — |
Д. | екстерміна́ції | — |
З. | екстерміна́цію | — |
Ор. | екстерміна́цією | — |
М. | екстерміна́ції | — |
Кл. | екстерміна́ціє* | — |
екс-тер-мі-на́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -екстермінац-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- докорінне знищення, винищення біологічних видів, народів, етнічних чи релігійних груп. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|