Українська
[ред.]

екс-тре-ма́л

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -екстрем-; суфікс: -ал.

розм. особа, якій властива екстремальна поведінка ‖ яка поводить себе екстремально. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Тепер в нас нова тєма — ми хлопці-екстремали. «Скрябін» — «Хлопці-олігархи»

Найтісніша спорідненість
іменники: екстрема, екстремум, екстремальність, екстремаль, екстремізм, екстреміст, екстрим прикметники: екстремальний, екстремістський прислівники: екстремально

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: экстремал ^→ ru чол.

Українська[ред.]