електрокар
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | електрока́р | електрока́ри |
Р. | електрока́ра | електрока́рів |
Д. | електрока́рові електрока́ру |
електрока́рам |
З. | електрока́р | електрока́ри |
Ор. | електрока́ром | електрока́рами |
М. | на/у електрока́ру | на/у електрока́рах |
Кл. | електрока́ру* | електрока́ри* |
е-лектр-о-ка́р
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -електр-; корінь: -кар-; суфікс: -о-
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що електроавтомобіль. ◆ Попит на електрокари серед українців зріс на 71%
- те ж саме, що електронавантажувач.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|