епігеном
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | епігено́м | епігено́ми |
| Р. | епігено́ма | епігено́мів |
| Д. | епігено́мові епігено́му |
епігено́мам |
| З. | епігено́м | епігено́ми |
| Ор. | епігено́мом | епігено́мами |
| М. | на/у епігено́му | на/у епігено́мах |
| Кл. | епігено́му* | епігено́ми* |
е-пі-ге-но́м
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -епігеном-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- генет. сукупність міток, які керують читанням ДНК, але які не змінюють послідовності ДНК. ◆ Епігеном складається з хімічних речовин і білків, які можуть приєднуватися до ДНК і змінювати її функцію, вмикаючи і вимикаючи гени.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |