карабуля
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | карабуля | карабулі |
Р. | карабулі | карабуль |
Д. | карабулі | карабулям |
З. | карабулю | карабулі |
Ор. | карабулею | карабулями |
М. | карабулі | карабулях |
Кл. | карабуле* | карабулі* |
ка-ра-бу-ля
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -карабул-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [kɐrɐbʊlʲɐ] (одн.), [] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- етн. вінкоподібний дівочий святковий головний убір, виготовлений з картону, який оздоблювався ґерданами, малими скляними перлами, павиним пір’ям та стяжками. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |