клювака
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | клюва́ка | клюва́ки |
Р. | клюва́ки | клюва́к |
Д. | клюва́ці | клюва́кам |
З. | клюва́ку | клюва́ки |
Ор. | клюва́кою | клюва́ками |
М. | клюва́ці | клюва́ках |
Кл. | клюва́ко* | клюва́ки* |
клю-ва́-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -клювак-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [klʲʊˈu̯ɑkɐ] (одн.), [klʲʊˈu̯ɑke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- гуцульський оздоблений топірець ◆ Клюваку тут вважають коштовністю, відмовляють охочим купити — адже річ направду унікальна
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |