клінічний стан хворого

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

клі-ні́ч-ний ста́н хво́-ро-го

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. мед. сукупність ознак (показників, рис, самопочуття або настрою), виявлених відповідно до певних вимог якості дослідження, які характеризують функціонування систем організму (серцево-судинної, дихальної, травної, нервової, кістково-м'язової, сечовидільної та ін.) на момент обстеження. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. загальний стан хворого

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • О.Р.Пулик. Моніторинг клінічного стану хворих з мозковим інсультом. Клінічна та експериментальна патологія. т.ІХ, №4(34),2010.с.86.
  • Й.І.Канюк.Простий метод вияскравлення доказовості клінічного стану хворого з позиції анестезіолога і лікаря-інтенсивіста. Біль.знеболювання і інтенсивна терапія.№1д,2006, с.7-9.