кодола
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | кодо́ла | кодо́ли |
| Р. | кодо́ли | кодо́л |
| Д. | кодо́лі | кодо́лам |
| З. | кодо́лу | кодо́ли |
| Ор. | кодо́лою | кодо́лами |
| М. | кодо́лі | кодо́лах |
| Кл. | кодо́ло* | кодо́ли* |
ко-до́-ла
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кодол-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА : [kɔˈdɔlɐ] (одн.), [kɔˈdɔle] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дуже грубий і міцний мотузок; линва, канат [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- стальний канат. [▲ 2] ◆ стальний довгий канат за допомогою якого при скиртуванні соломи волами на солом'яну скирту витягали величезну сітку соломи, після розв'язування кодолу з порожньою сіткою зі скирти стягали вниз парою коней.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від кодо́ла «канат; [сільськогосподарський пристрій для витягування соломи кіньми від молотарки на ожеред Ме]», [кадо́ла «канат» Кух, [каду́л «тс.»] Кух, [коді́лка «прядиво чи вовна, змотані в кужіль; основна вірьовка в переметі, до якої чіпляються гачки» Мо, коді́льниця «стовп, на якому сушать вірьовки рибальських снастей» Мо, кодільня́ «балки (стояки) риштування з висними канатами» Ж, коді́льчик «рибалка, що стежить за вірьовками, до яких прив'язані рибальські сіті» Мо, коді́льщик «рибалка, що тягне кодолу невода» Дз, кодол «товста вірьовка» Пі, кодо́льщик «крилаш (помічник рибальського атамана)» Ж, кодільни́чий «тс.» Ж;— рос. кадо́л «ланцюг, путо (на ноги коней); якірний канат, канат для витягування рибальських сіток», кодо́л «тс.»; — очевидно, запозичення з давньоскандінавської мови; д.-ісл. kaðall «якірний канат, мотузок» виводиться через сер.-н.-нім. kardēl «канат», kordēl (kordeel) «тс.» від фр. cordelle «мотузок з вузлами; кручений пояс, шнур», похідного від фр. corde «вірьовка, мотузок, шнур; канат»; зближення з фін. kahle «вірьовка» (Погодин, Варшавск. Университ. изв., 1904, 30) або з рос. кандалы́ (Kalima 27; RSl 5, 84) сумнівні.— Фасмер II 276; Brückner KZ 48, 189; Vries AEW 296; Jóhannesson 1039; Falk—Torp I 482; Kluge—Mitzka 394; Dauzat 122, 207; Вloch I 177. — Див. ще ко́рда¹.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |