козачка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | коза́чка | коза́чки |
| Р. | коза́чки | коза́чок |
| Д. | коза́чці | коза́чкам |
| З. | коза́чку | коза́чок |
| Ор. | коза́чкою | коза́чками |
| М. | на/у коза́чці | на/у коза́чках |
| Кл. | коза́чко | коза́чки |
ко-за́чк-а
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -козач-; суфікс: -к-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дружина або дочка козака ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: козак
- прикметники: козачий, козацький
- дієслова: козакувати
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |