коліно
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
[ред.]
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
Іменник., с.
Корінь: --
[ред.] Вимова
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
-а.
- суглоб, що з'єднує стегнову і гомілкову кістки; місце згину ноги.
◆ Колі́но бігуна́ мед. — стан при якому надколінок при рухах треться об стегнову кістку, а не ковзає між її виростками. || Частина одягу, що прикриває це місце ноги.
◆ Вста́ти (підня́тися і т. ін.) з колі́н — звільнитися від гніту, поневолення.
◆ Гну́ти колі́на — бути покірним; запобігати, підлещуватися.
◆ Мо́ре по колі́на (кому) — все ні по чому, ніщо не лякає.
◆ Поста́вити на колі́на кого — примусити підкоритися. - перев. мн. Ноги від колінного суглоба до таза. || Вигнуті ділянки деяких анатомічних утворень.
- Окрема частина чого-небудь, що має вигляд ламаної лінії, від одного згину чи повороту до іншого. || Самий кут згину, повороту; місце згину, з'єднання частин. || Поворот, загин (ріки, дороги і т. ін.). || (у знач. присл.) колі́ном. Під кутом.
- Певна частина, ланка стебла злаків і деяких інших рослин.
- розм. Певна частина, закінчений мотив у музичному творі, пісні тощо. || Фігура в танці, яка вирізняється своєю ефектністю.
- Покоління в родоводі; рід. || Про ступінь спорідненості.
- В танцювальній музиці – частина, що відповідає танцювальній фігурі.
- муз. Закінчена або відносно закінчена частина простої дво- або тричастинної форми.
- Частина ствола деяких духових музичних інструментів (напр., фагота).
- мисл. Стара назва шийки ложі рушниці.
- Чітко виражена частина співу токуючого птаха.
[ред.] Синоніми
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Холоніми
[ред.] Мероніми
[ред.] Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.] Прислів'я та приказки
[ред.] Споріднені слова
- іменники:
[ред.] Етимологія
Від ??
