компетенція

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	компете́нція	компете́нції
Р.	компете́нції	компете́нцій
Д.	компете́нції	компете́нціям
З.	компете́нцію	компете́нції
Ор.	компете́нцією	компете́нціями
М.	компете́нції	компете́нціях
Кл.	компете́нціє*	компете́нції*

ком-пе-те́н-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -компетенц-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [kɔmpeˈtɛnʲt͡sʲijɐ] (одн.), [kɔmpeˈtɛnʲt͡sʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. добра обізнаність із чим-небудь. ◆ У процесі аргументування мовець реалізує себе як особистість, демонструє свою мовну та комунікативну компетенцію.
2. коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • сукупність доступних для вимірювання чи оцінювання умінь, знань і навиків, набутих упродовж навчання і необхідних для виконання певного виду професійної діяльності. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• компетентнісний підхід

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: компетентність прикметники: компетентний, компетентнісний прислівники: компетентно

Етимологія

Від ??

Переклад

добра обізнаність із чим-небудь

коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи

сукупність доступних для вимірювання чи оцінювання умінь, знань і навиків

Джерела

• Словник УЛІФ: компетенція