контрагітація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | контрагіта́ція | контрагіта́ції |
| Р. | контрагіта́ції | контрагіта́цій |
| Д. | контрагіта́ції | контрагіта́ціям |
| З. | контрагіта́цію | контрагіта́ції |
| Ор. | контрагіта́цією | контрагіта́ціями |
| М. | контрагіта́ції | контрагіта́ціях |
| Кл. | контрагіта́ціє* | контрагіта́ції* |
контр-а-гі-та́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: контр-; корінь: -агіт-; суфікс: -аціj; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |