кукуцик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | куку́цик | куку́цики |
Р. | куку́цика | куку́циків |
Д. | куку́цику куку́цикові |
куку́цикам |
З. | куку́цик | куку́цики |
Ор. | куку́циком | куку́циками |
М. | на/в куку́цику | на/в куку́циках |
Кл. | куку́цику* | куку́цики* |
ку-ку́-цик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кукуцик-.
Вимова[ред.]
- МФА : [kʊˈkut͡sek] (одн.), [kʊˈkut͡seke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- етн. маленькі пасхальні хлібчики-перепічки з пташечками, шишечками, завитками. [≈ 1][▲ 1] ◆ У гірських районах збереглася традиція посилати у четвер дітей за кукуциками до сусідів і родичів. Це маленькі хлібчики-перепічки з пташечками, шишечками, завитками. Цих дітей здавна називають вогниками – провісниками весни. Жінки тішилися одна перед одною: «А до мене нині приходило аж 30 вогників». Це була велика радість, коли до хати навідувалося багато діточок, які приносили звістку, що наближається великий день Христового Воскресіння. Джерело — http://bukcentre.cv.ua/component/content/archive.html.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від куку́ц «невеликий хлібець, який дають дітям у день нового року; пасочка (вид печива) Ж», куку́ци «вид страви» Ко; — запозичення з молдавської або румунської мови; рум. cocúţ «калачик» є похідним від cócă «тісто», пов’язаного з coáce «пекти», яке зводиться до нар.-лат. cocere (<лат. coquo, coquere) «варити, пекти»; необґрунтованим є виведення (Scheludko 136) від cocúţă «мала дитина; лялька».— Vrabie Romanoslavica 14, 156; DLRM 160, 162; СДЕЛМ 188.— Див. ще деко́кт, пекти́.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |