кін
Див. також Кін. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | кі́н | ко́ни́ |
Р. | ко́ну́ | ко́ні́в |
Д. | ко́но́ві ко́ну́ |
ко́на́м |
З. | кі́н | ко́ни́ |
Ор. | ко́но́м | ко́на́ми |
М. | ко́ні́ | ко́на́х |
Кл. | коне* | ко́ни́* |
кі́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -кін-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- місце, куди кладуть ставку в азартній грі ◆ немає прикладів застосування.
- спеціальний майданчик, на якому показують вистави; сцена
Синоніми[ред.]
- —
- сцена
Антоніми[ред.]
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
- —
- —
Холоніми[ред.]
- —
- —
Мероніми[ред.]
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
місце, куди кладуть ставку в азартній грі | |
спеціальний майданчик, на якому показують вистави; сцена | |