латиш
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | лати́ш | латиші́ |
Р. | латиша́ | латиші́в |
Д. | латише́ві латишу́ |
латиша́м |
З. | латиша́ | латиші́в |
Ор. | латише́м | латиша́ми |
М. | латише́ві латишу́ латиші́ |
латиша́х |
Кл. | латишу́ | латиші́ |
ла-ти́ш
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -латиш-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- представник народу, який становить основне населення Латвії ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: латишка
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |