легінь
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ле́-гінь
Іменник чоловічого роду, істота.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. те саме, що юнак, парубок ◆ Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка. Михайло Коцюбинський, 1955
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |