лицезреть
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | наказ. | ||
|---|---|---|---|---|
| Я | лицезрю́ | лицезре́л лицезре́ла |
— | |
| Ти | лицезри́шь | лицезре́л лицезре́ла |
лицезри́ | |
| Він Вона Воно |
лицезри́т | лицезре́л лицезре́ла лицезре́ло |
— | |
| Ми | лицезри́м | лицезре́ли | — | |
| Ви | лицезри́те | лицезре́ли | лицезри́те | |
| Вони | лицезря́т | лицезре́ли | — | |
| Дієприкм. теп. ч. | лицезря́щий | |||
| Дієприкм. мин. ч. | лицезре́вший | |||
| Дієприсл. теп. ч. | лицезря́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | лицезре́в, лицезре́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Майбутній ч. | буду/будеш… лицезре́ть | |||
ли-це-зре́ть
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — .
Корінь: -лицезр-; суфікс: -е; дієслівне закінчення: -ть.
Вимова[ред.]
- МФА: [lʲɪt͡sɨˈzrʲetʲ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лицезріти ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??