лицезрение
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | лицезре́ниие | лицезре́ниия |
| Р. | лицезре́ниия | лицезре́ниий |
| Д. | лицезре́ниию | лицезре́нииям |
| З. | лицезре́ниие | лицезре́ниия |
| О. | лицезре́ниием | лицезре́нииями |
| П. | лицезре́ниии | лицезре́нииях |
ли-це-зре́-ни-я
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -лицезр-; суфікси: -ен-ниj-; закінчення: -е
Вимова[ред.]
- МФА: [lʲɪt͡sɨˈzrʲenʲɪɪ̯ə]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лицезріння ◆ Было загадкою, где ухитрялась она видеться с предметом своего обожания. Может быть, она довольствовалась его лицезрением издали на общих погрузках дров и угля силами всех едущих
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??