монокоаліція
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | монокоалі́ція | монокоалі́ції |
Р. | монокоалі́ції | монокоалі́цій |
Д. | монокоалі́ції | монокоалі́ціям |
З. | монокоалі́цію | монокоалі́ції |
Ор. | монокоалі́цією | монокоалі́ціями |
М. | монокоалі́ції | монокоалі́ціях |
Кл. | монокоалі́ціє* | монокоалі́ції* |
мо-но-ко-а-лі́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префіксоїд: моно-; корінь: -коаліц-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|