мореплавець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | мореплаве́ць | морепла́вці |
Р. | морепла́вця | морепла́вців |
Д. | морепла́вцю морепла́вцеві |
морепла́вцям |
З. | морепла́вця | морепла́вців |
Ор. | морепла́вцем | морепла́вцями |
М. | морепла́вці морепла́вцеві морепла́вцю |
морепла́вцях |
Кл. | морепла́вцю | морепла́вці |
мо-ре-пла-ве́ць
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -море-; корінь: -плав-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА : [mɔreplɐˈu̯ɛt͡sʲ] (одн.), [mɔreˈplɑu̯t͡sʲi] (мн.)
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто подорожує по морях. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*a
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова R-R-s
- Озвучені на Вікісховищі
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 11 букв/uk
- Агентиви/uk
- Моряки/uk