міхоноша
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | міхоно́ша | міхоно́ші |
| Р. | міхоно́ші | міхоно́ш |
| Д. | міхоно́ші | міхоно́шам |
| З. | міхоно́шу | міхоно́ші |
| Ор. | міхоно́шею | міхоно́шами |
| М. | міхоно́ші | міхоно́шах |
| Кл. | міхоно́ше* | міхоно́ші* |
мі-хо-но́-ша
Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду) (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -міх-; інтерфікс: -о-; корінь: -нош-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто водить сліпого і носить мішок для милостині. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- етн. той, хто носить мішок під час колядування. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| той, хто водить сліпого і носить мішок для милостині | |
| той, хто носить мішок під час колядування | |