надзвичайник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | надзвича́йник | надзвича́йники |
Р. | надзвича́йника | надзвича́йників |
Д. | надзвича́йникові надзвича́йнику |
надзвича́йникам |
З. | надзвича́йника | надзвича́йників |
Ор. | надзвича́йником | надзвича́йниками |
М. | надзвича́йникові, надзвича́йнику | надзвича́йниках |
Кл. | надзвича́йнику | надзвича́йники |
над-зви-ча́й-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікси: над-з-; корінь: -вич-; суфікси: -ай-ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. особа, зайнята у відомстві Міністерства надзвичайних ситуацій ‖ особа, пов'язана з надзвичайними ситуаціями тощо. [≈ 1] ◆ Цієї ночі, як інформує прес-центр обласних надзвичайників, надійшло повідомлення про пожежу в одразу чотирьох господарських будівлях на вулиці Йосипа Сліпого.
Синоніми
- ↑ еменесник розм., (задіяний у рятувальній операції) рятувальник
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3a
- Українські слова з префіксом над-
- Українські слова з префіксом з-
- Українські слова з суфіксом -ай
- Українські слова з суфіксом -ник
- Українські слова морфемної будови слова pr-pr-R-s-s
- Розмовні вирази/uk
- Слова з 12 букв/uk
- Слова, відсутні у ВТССУМ
- Людина/uk
- Агентиви/uk
- Спеціалісти/uk
- Службовці/uk
- Силовики/uk