один

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Числа
0
1 11 10 100 103
2 12 20 200 106
3 13 30 300 109
4 14 40 400 1012
5 15 50 500 1015
6 16 60 600 1018
7 17 70 700 1021
8 18 80 800 1024
9 19 90 900 1027

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

о-дин

Числівник, кількісний. Відповідний порядковий числівник — перший.

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. оди́н одна́ одне́,
одно́
одні́
Р. одного́ одно́ї, одніє́ї одного́ одни́х
Д. одному́ одні́й одному́ одни́м
З. оди́н
одного́
одну́ одне́ одни́х
одні́
О. одни́м одно́ю,
одніє́ю
одни́м одни́ми
М. на/в одні́м
на/в одному́
на/в одні́й на/в одні́м
на/в одному́
на/в одни́х


Вимова[ред.]

Зразкова[ред.]

МФА: [oˈdɪn]

Поширена помилкова[ред.]

МФА: [ɔˈdɨn]

Семантичні властивості[ред.]

Синоніми[ред.]


Значення[ред.]

  1. назва числа 1 і його цифрового позначення
    • кількість із 1 одиниці
    • окрема істота або предмет із сукупності подібних. ◆ немає прикладів застосування.
  2. який живе, стоїть і т. ін. самотньо, окремо від інших; одинокий, самотній
  3. з частками тільки, лише і без них ніякий інший, крім названого; тільки названий (уживається для вирізнення з ряду інших окремої особи, предмета і т. ін.)
  4. той самий
    • однаковий, тотожний
  5. цілісний, неподільний; єдиний.
  6. окремий серед названих, видимих і т. ін. людей, предметів тощо.
  7. перший серед названих.


Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]