Морфосинтаксичні ознаки[ ред. ]
відмінок
однина
множина
Н.
ока́зія
ока́зії
Р.
ока́зії
ока́зій
Д.
ока́зії
ока́зіям
З.
ока́зію
ока́зії
Ор.
ока́зією
ока́зіями
М.
ока́зії
ока́зіях
Кл.
ока́зіє*
ока́зії*
о- ка́- зі- я
Іменник , неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка ).
Корінь: -оказ- ; суфікс: -і ; закінчення: -я .
Семантичні властивості[ ред. ]
дивний випадок, незвичайна подія. [ ≈ 1] [ ≠ 1] [ ▲ 1] [ ▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
зручний момент, випадок; нагода. [ ≈ 4] [ ≠ 4] [ ▲ 4] [ ▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
випадковий транспорт (підвода і т. ін.), яким можна по дорозі під'їхати куди-небудь, передати щось і т. ін. [ ≈ 5] [ ≠ 5] [ ▲ 5] [ ▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ ред. ]
Прислів'я та приказки[ ред. ]
Від лат. occasion ‘випадок’
дивний випадок, незвичайна подія
урочиста подія, звичайно непередбачена
зручний момент, випадок; нагода
випадковий транспорт (підвода і т. ін.), яким можна по дорозі під'їхати куди-небудь, передати щось і т. ін.