Українська
[ ред. ]
Морфосинтаксичні ознаки [ ред. ]
відмінок
однина
множина
Н.
ока́зія
ока́зії
Р.
ока́зії
ока́зій
Д.
ока́зії
ока́зіям
З.
ока́зію
ока́зії
Ор.
ока́зією
ока́зіями
М.
ока́зії
ока́зіях
Кл.
ока́зіє*
ока́зії*
о- ка́- зі- я
Іменник , неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка ).
Корінь: -оказ- ; суфікс: -і ; закінчення: -я .
Семантичні властивості [ ред. ]
Значення [ ред. ]
дивний випадок, незвичайна подія. [≈ 1] [≠ 1] [▲ 1] [▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
зручний момент, випадок; нагода. [≈ 4] [≠ 4] [▲ 4] [▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
випадковий транспорт (підвода і т. ін.), яким можна по дорозі під'їхати куди-небудь, передати щось і т. ін. [≈ 5] [≠ 5] [▲ 5] [▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації ).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми [ ред. ]
Мероніми [ ред. ]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми [ ред. ]
Колокації [ ред. ]
Прислів'я та приказки [ ред. ]
Споріднені слова [ ред. ]
Етимологія [ ред. ]
Від лат. occasion ‘випадок’
Переклад [ ред. ]
дивний випадок, незвичайна подія
урочиста подія, звичайно непередбачена
зручний момент, випадок; нагода
випадковий транспорт (підвода і т. ін.), яким можна по дорозі під'їхати куди-небудь, передати щось і т. ін.
Джерела [ ред. ]