округ
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | о́круг | округи́ |
Р. | о́кругу | округі́в |
Д. | о́кругові о́кругу |
округа́м |
З. | о́круг | округи́ |
Ор. | о́кругом | округа́ми |
М. | о́кругу | округа́х |
Кл. | {{{voc-sg}}} | {{{voc-pl}}} |
о́к-руг
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3c за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: о-; корінь: -круг-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- частина держави, що виокремлюється в осібну територіальну одиницю з адміністративно-політичною, господарською і т. ін. метою. Місто Лубни за новим адміністративним районуванням стало центром округу. Олесь Донченко ◆
- район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління. — Хоч до Курська доберемося. Все-таки ближче до штабу округу буде. Андрій Головко ◆
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
частина держави, що виокремлюється в осібну територіальну одиницю | |
район діяльності якого-небудь державного органу галузевого управління | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3c
- Українські слова з префіксом о-
- Українські слова морфемної будови слова pr-R
- Статті з ілюстраціями
- Слова з 5 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Частини/uk
- Держава/uk
- Компетенція/uk
- Діяльність/uk
- Управління/uk