осочник
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | осо́чник | осо́чники |
| Р. | осо́чника | осо́чників |
| Д. | осо́чникові осо́чнику |
осо́чникам |
| З. | осо́чника | осо́чників |
| Ор. | осо́чником | осо́чниками |
| М. | осо́чникові, осо́чнику | осо́чниках |
| Кл. | осо́чнику | осо́чники |
о-со́ч-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -осочник-.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- облавник, той, що заганяє на мисливців звірину. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
