парцеляція
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | парцеля́ція | парцеля́ції |
| Р. | парцеля́ції | парцеля́цій |
| Д. | парцеля́ції | парцеля́ціям |
| З. | парцеля́цію | парцеля́ції |
| Ор. | парцеля́цією | парцеля́ціями |
| М. | парцеля́ції | парцеля́ціях |
| Кл. | парцеля́ціє* | парцеля́ції* |
пар-це-ля́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -парцел'-; корінь: -яц-; суфікс: -і-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- поділ землі на дрібні ділянки. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??