похлібець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | похлібе́ць | похлібці́ |
Р. | похлібця́ | похлібці́в |
Д. | похлібце́ві похлібцю́ |
похлібця́м |
З. | похлібе́ць | похлібці́ |
Ор. | похлібце́м | похлібця́ми |
М. | похлібці́ похлібця́ |
похлібця́х |
Кл. | похлібцю́* | похлібці́* |
по-хлі-бе́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -похліб-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- заст. підлабузник. ◆ Чи молиться, чи божу службу служить,— одно в його на думці: що ось погибне Україна од сього недруга отчизного і похлібці лядського Пантелеймон Куліш, Чорна рада, І розділ
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від польського pochlebstwo ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |