правовідносини
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | правовідно́сини |
| Р. | — | правовідно́синів |
| Д. | — | правовідно́синам |
| З. | — | правовідно́сини |
| Ор. | — | правовідно́синами |
| М. | — | на/у правовідно́синах |
| Кл. | — | правовідно́сини |
пра-во-від-но́-си-ни
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -відносин-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- юр. суспільні відносини, що регулюються нормами права. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |