правомочність
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | правомо́чність | — |
| Р. | правомо́чності | — |
| Д. | правомо́чності | — |
| З. | правомо́чність | — |
| Ор. | правомо́чністю | — |
| М. | правомо́чності | — |
| Кл. | правомо́чносте* | — |
пра-во-мо́ч-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -прав-; корінь: -моч-; суфікси: -н-ість-
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- абстр. ім. до правомочний ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники: правомочний
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |