Українська
[ред.]

відмінок	однина	множина
Н.	правопору́шення	правопору́шення
Р.	правопору́шення	правопору́шень
Д.	правопору́шенню	правопору́шенням
З.	правопору́шення	правопору́шення
Ор.	правопору́шенням	правопору́шеннями
М.	правопору́шенні правопору́шенню	правопору́шеннях
Кл.	правопору́шення	правопору́шення

пра-во-по-ру́-ше-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -поруш-; суфікси: -е -нн; закінчення: -я.

порушення норм поведінки, встановлених законами чи іншими нормативними актами. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: правопору́шник прикметники: правопору́шний

Від ?

Список перекладів

Українська[ред.]