примирниця
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | прими́рниця | прими́рниці |
Р. | прими́рниці | прими́рниць |
Д. | прими́рниці | прими́рницям |
З. | прими́рницю | прими́рниць |
Ор. | прими́рницею | прими́рницями |
М. | прими́рниці | прими́рницях |
Кл. | прими́рницю | прими́рниці |
при-ми́р-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -примирн-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що примирителька. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Жіночий рід
- Істоти
- Українські іменники, відмінювання 5a
- Українські слова з суфіксом -иц
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Слова з 10 букв/uk
- Людина/uk
- Фемінітиви/uk
- Агентиви/uk
- Примирення/uk