Українська
[ ред. ]
Тип та синтаксичні ознаки [ ред. ]
при- ро́д- не се- ре- до́- ви- ще
Стійка словосполука (термін ). Використовується як іменна група.
МФА : одн. [prɪˈrɔdnɛ sɛ̝rɛ̝ˈdɔwɪʃʧɛ ], мн. [prɪˈrɔdnʲi sɛ̝rɛ̝ˈdɔwɪʃʧɑ̽ ]
Семантичні властивості [ ред. ]
Значення [ ред. ]
біосфера , зовнішня оболонка Землі , яка охоплює частину атмосфери , гідросферу та верхню частину літосфери , що взаємозв'язані складними біогеохімічними циклами міграції речовин і енергії ◆ Людина давно живе не в «природі», а мешкає в середовищі, антропогенно зміненому, трансформованому під впливом своєї діяльності; в життєвому циклі людина і природне середовище утворюють постійно діючу систему «людина—довкілля». ◆ Коли говорять про захист довкілля, мають на увазі збереження сприятливого природного середовища для існування живих істот у всій повноті біологічного розмаїття.
всі живі та неживі об'єкти , що природно існують на Землі чи в деякій її частині ◆ Природне середовище країни більше не здатне до самопідтримання та саморегуляції без корекції з боку людини. ◆ Географічна область розцінюється природним середовищем , якщо людський вплив на нього тримається нижче за певний обмежений рівень.
Синоніми [ ред. ]
навколишнє середовище
довкілля
Антоніми [ ред. ]
—
Гіпероніми [ ред. ]
—
Гіпоніми [ ред. ]
—
Холоніми [ ред. ]
—
Мероніми [ ред. ]
—
Етимологія [ ред. ]
Див. природний і середовище .
Переклад [ ред. ]
Джерела [ ред. ]