провинник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	прови́нник	прови́нники
Р.	прови́нника	прови́нників
Д.	прови́нникові прови́ннику	прови́нникам
З.	прови́нника	прови́нників
Ор.	прови́нником	прови́нниками
М.	прови́нникові, прови́ннику	прови́нниках
Кл.	прови́ннику	прови́нники

про-ви́н-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: про-; корінь: -вин-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь.
   • чого той, хто є причиною чого-небудь.
2. боржник. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

той, хто вчинив що-небудь погане, скоїв злочин, провинився у чомусь
Англійськаen: guilty person (en), culprit (en), delinquent (en)

той, хто є причиною чого-небудь

боржник
Англійськаen: debitor (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: провинник