проворіття
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | проворі́ття | — |
Р. | проворі́ття | — |
Д. | проворі́ттю | — |
З. | проворі́ття | — |
Ор. | проворі́ттям | — |
М. | проворі́тті проворі́ттю |
— |
Кл. | проворі́ття | — |
про-во-рі́т-тя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: про-; корінь: -воріт-; суфікс: -т; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [prɔu̯oˈrʲitʲːɐ] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- просіка, проміжок між двома лісами. [≈ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2a
- Українські слова з префіксом про-
- Українські слова з суфіксом -т
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-f
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 10 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Місця/uk
- Дороги/uk
- Ліс/uk
- Ліси/uk