пузце
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | пузце́ | пузця́ |
Р. | пузця́ | пузець |
Д. | пузцю́ | пузцям |
З. | пузце́ | пузця́ |
Ор. | пузце́м | пузця́ми |
М. | пузці́ пузцю́ |
пузця́х |
Кл. | пузце́* | пузця* |
пуз-це́
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -пуз-; суфікс: -ц; закінчення: -е.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зменш.-пестл. до пузо. ◆ Вовчик відростив невелике поважне пузце, шляхетно посивів, переодягнувся в стильний одяг, а на ногах у нього блищали черевики з натиральної шкури крокодила, якого, очевидно, він власноруч уполював десь у Маямі. Хімич М. Повернення Гриня Джерело — https://zhogoli.com.ua/images/zhurnal/Svitlo17.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |