піарник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | піа́рник | піа́рники |
| Р. | піа́рника | піа́рників |
| Д. | піа́рникові піа́рнику |
піа́рникам |
| З. | піа́рника | піа́рників |
| Ор. | піа́рником | піа́рниками |
| М. | піа́рникові, піа́рнику | піа́рниках |
| Кл. | піа́рнике | піа́рники |
пі-а́р-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -піар-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [pʲiɐrnek] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- людина, яка працює в піарі, паблік рілейшнз. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |