підмурок
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | підму́рок | підму́рки |
Р. | підму́рку | підму́рків |
Д. | підму́ркові підму́рку |
підму́ркам |
З. | підму́рок | підму́рки |
Ор. | підму́рком | підму́рками |
М. | підму́ркі | підму́рках |
Кл. | підму́рку* | підму́рки* |
під-му́-рок
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: під-; корінь: -мур-; суфікс: -ок.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- буд. основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону і т. ін. ◆ В думці він розумів, що свої доводи лісникові треба вкладати повільніше, окремими частинами, неначе каміння в підмурок, але вже не міг себе спинити, як і холодної дрожі, викликаної наболілим питанням і думками про майбутнє. Михайло Стельмах, «Велика рідня»
- перен. те, що становить основу або початок чого-небудь. [≈ 2] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
- ?
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від лат. murus — стіна.
Переклад[ред.]
основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону і т. ін. | |
те, що становить основу або початок чого-небудь | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3*a
- Українські слова з префіксом під-
- Українські слова з суфіксом -ок
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s
- Будівельні терміни/uk
- Переносні вирази/uk
- Слова з 8 букв/uk
- Предметні слова/uk
- Основи/uk
- Споруди/uk
- Початок/uk