підсудок
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | підсу́док | підсу́дки |
| Р. | підсу́дка | підсу́дків |
| Д. | підсу́дкові підсу́дку |
підсу́дкам |
| З. | підсу́док | підсу́дки |
| Ор. | підсу́дком | підсу́дками |
| М. | підсу́дкові підсу́дку |
підсу́дках |
| Кл. | підсу́дку* | підсу́дки* |
під-су́-док
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: під-; корінь: -суд-; суфікс: -ок.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- заст. помічник судді або писар у земському суді. ◆ Суддею був ведмідь, вовки були підсудки. Є. П. Гребінка
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від під + суд.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: підсудок
- Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови. — К : «Аконіт», 2000. — Т. 3. — С. 394. — ISBN 966-7173-02-X
- Орфографічний словник української мови / укл. Головачук С. І. та ін. — К : «Довіра» та укр.-амер. фонд «Відродження», 1994. — С. 524. — ISBN 5-85154-112-1
- підсудок на Lingvo.ua