работорговець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	работорго́вець	работорго́вці
Р.	работорго́вця	работорго́вців
Д.	работорго́вцю работорго́вцеві	работорго́вцям
З.	работорго́вця	работорго́вців
Ор.	работорго́вцем	работорго́вцями
М.	работорго́вці работорго́вцеві работорго́вцю	работорго́вцях
Кл.	работорго́вцю	работорго́вці

ра-бо-тор-го́-вець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -раб-; інтерфікс: -о-; корінь: -торг-; суфікси: -ов-ець.

Вимова

• МФА: [rɐbɔtɔrˈɦɔu̯et͡sʲ]

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: [работорго́ве^иц`]

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто торгує рабами ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: работоргівля

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: slave trader (en) Російськаru: работорговец (ru) чол.

Джерела

• Работорговець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Див. також

• риботорговець