рядовичі
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | рядо́вичі |
Р. | — | рядо́вичів |
Д. | — | рядо́вичам |
З. | — | рядо́вичи |
Ор. | — | рядо́вичами |
М. | — | на/у рядо́вичах |
Кл. | — | рядо́вичі |
ря-до́-ви-чі
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -рядович-; закінчення: -і.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- залежне населення у Київській Державі, яке слугувало князю договором (рядом). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |