самофасилітація
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | самофасиліта́ція | — |
| Р. | самофасиліта́ції | — |
| Д. | самофасиліта́ції | — |
| З. | самофасиліта́цію | — |
| Ор. | самофасиліта́цією | — |
| М. | самофасиліта́ції | — |
| Кл. | самофасиліта́ціє* | — |
са-мо-фа-си-лі-та́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -сам-; інтерфікс: -о-; корінь: -фасиліт-; суфікс: -аці; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [sɐmɔfɐselʲiˈtɑt͡sʲijɐ] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- [▲ 1] ◆ Як громаді адаптуватися до війни - Посібник із самофасилітації
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |