скорення

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ско́рення ско́рення
Р. ско́рення ско́рень
Д. ско́ренню ско́ренням
З. ско́рення ско́рення
Ор. ско́ренням ско́реннями
М. ско́ренні
ско́ренню
ско́реннях
Кл. ско́рення ско́рення

ско́-рен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Префікс: с-; корінь: -кор-; суфікси: -ен; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за значенням скорити[[Категорія:Вербальні слова}}]]. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Залежно від певного історичного періоду, народу, типу його культури, пануючої еліти або домінуючої ідеології змінювалися як методи, так і «гасла» політичної модернізації: скорення варварів; цивілізаторська місія; деколонізація та розбудова суверенної держави; «християнізація язичників»; «ісламізація невірних»; експорт «світової революції», демократизація політики і лібералізація економіки, ремісія ринкових відносин та інше. Герасіна Л. М., «Особливості модернізації політичних систем країн Азії та Близького Сходу»

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]