словосполучення
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | словосполу́чення | словосполу́чення |
| Р. | словосполу́чення | словосполу́чень |
| Д. | словосполу́ченню | словосполу́ченням |
| З. | словосполу́чення | словосполу́чення |
| О. | словосполу́ченням | словосполу́ченнями |
| М. | словосполу́ченні словосполу́ченню |
словосполу́ченнях |
| К. | словосполу́чення | словосполу́чення |
сло-во-спо-лу́-чен-ня
Іменник середнього роду, відмінювання 7a.
Вимова [ред.]
МФА: []
Семантичні властивості [ред.]
Значення [ред.]
- лінгв. найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних слів, пов'язаних між собою в граматичному плані і за змістом ◆ Між членами атрибутивного словосполучення можуть бути дуже широкі семантичні зв'язки.
Синоніми [ред.]
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
Гіпоніми [ред.]
Споріднені слова [ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
Етимологія [ред.]
Від ??
